Підтримки потребує кожен з вас
і погляд рідний завжди зігріє нас
Та люди ті ,які клялись
що до кінця завжди,здались
Ми вже чужі,ми вже не ті
Та залишились ви у серці
і обіцяю,не забуду
Та буду пам’ятати всюду.
Ми миті щастя не цінуєм
і доля всіх нас розділяє
А,втративши,ми розумієм
як швидко ми все те втрачаєм.
І навідь с часом не забути,
як все ми довіряли другу
та як весь день удвох гуляли,
А тепер «ніким» ми стали…
